Роль держави в розвитку вітчизняного агрострахування    (01.03.2012)

9 лютого 2012 Верховна Рада вдруге затвердила закон «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою». По суті, він визначає напрям розвитку вітчизняного агрострахування на тривалий термін. Детально про закон і його особливості говоримо з одним з його розробників, Головою комітету з питань страхування аграрних ризиків Ліги страхових організацій України, членом Ради Української аграрної конфедерації, Головою правління приватного акціонерного товариства «Українська аграрно-страхова компанія» Василем Назаренко.

- Страховики і аграрії вважають, що необхідність в законі «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» назріла вже давно. Мовляв, його завдання полягає в глибокій модернізації вітчизняного агрострахування, в тому, щоб зробити його доступним для сільгоспвиробників і таким чином - масовим. Завдання непросте і чи впорається з ним закон?

- Наприкінці минулого року Верховна Рада затвердила закон «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою». Після тривалої боротьби різних поглядів на агрострахування в Україні цей закон став найбільш компромісним і демократичним. Показово, що держава відмовилася від одноосібного вирішення питань агрострахування через різні створені ним структури і, враховуючи кращий світовий досвід, зробило ставку на партнерство з учасниками ринку.

Однак, враховуючи вимоги політичного курсу Президента України на дерегуляцію економіки, до тексту закону були зроблені певні зауваження. Одночасно було запропоновано його доопрацювати. Дев'ятого лютого закон прийнятий Верховною Радою з урахуванням поправок глави держави. Вони ще більше підкреслили вимоги до демократичності і відкритості у співпраці сторін правовідносин зі страхування в аграрному секторі.

Таким чином, прийнятий закон враховує інтереси всіх учасників ринку агрострахування. Він чітко визначає роль держави у підтримці агрострахування, що, звичайно, зробить його доступним для аграріїв, зрозумілим і відповідальним для страховиків і таким чином - масовим.

- До сильних сторін закону можна віднести спробу відновити механізм державної підтримки при здійсненні агрострахування. Але чому розробники і законодавці віддали перевагу процедурі субсидування страхових платежів, яка використовувалася в попередні роки і вже довела свою слабку ефективність? Були очікування, що перевага буде віддано більш прогресивною схемою, за якою аграрії під час страхування будуть платити лише частину страхової премії, а решта грошей страховим компаніям буде доплачувати держава.

- Ми не можемо говорити, що попередня система державної підтримки була малоефективною. Причина невдалої спроби введення субсидованого агрострахування полягає в іншому.

Перша спроба введення субсидованого агрострахування виявилася недосконалою через відсутність системного підходу, нечесності окремих страховиків і страхувальників. Не секрет, що на агростраховому ринку Україні накопичилося чимало проблем, які дискредитують саму ідею страхування. Ряд страхових компаній, в першу чергу, які співпрацюють з банками по страхуванню застави, зайнялися псевдострахуванням. У них можна застрахувати посіви за тарифами від 0,5 до 2,0 відсотків, і багато сільгоспвиробників потрапляють в ці мережі, не розуміючи, що реальне страхування за такою ціною не буває. Тут треба чесно говорити, що ніяких виплат ніколи за такими страховками не буде, а якщо комусь і пощастить отримати виплату завдяки особливим відносинам, то ця виплата, відповідно, погіршить стан страхової компанії або призведе до її банкрутства. Таке страхування - це добре відома піраміда, де виграють тільки її господарі. Саме таке страхування породило зневіру серед селян. При цьому держава не мала жодного впливу на таку ситуацію.

Міжнародний досвід показує, що в більшості країн субсидування відбувається через страхові компанії, проте ряд країн надають допомогу саме аграріям. Але не це питання є найважливішим. Головне - потрібна чітка система, яка виключить ризик шахрайства з грошима державної субсидії і виборчий підхід до субсидування окремих сільгоспвиробників завдяки особливим відносинам.

- Вперше на законодавчому рівні закріплено такі поняття, як «стандартний (типової) страховий продукт» і «стандартні (типові) договору страхування». Ще недавно вони існували неформально. Чому розробники закону звернули на них увагу? Так вони намагалися істотно підвищити якість вітчизняного агрострахування та довіру до нього з боку аграріїв?

- Дуже доречне питання. Якщо ви звернули увагу, через весь текст закону червоною ниткою проходить бажання законодавця створити «стандартні», однакові умови страхування і відносин з державою для кожного аграрія, без винятків, обмежень і особливих підходів. У такій ситуації сільгоспвиробнику потрібно буде платити тільки за страхування. При цьому всім доведеться платити однакову ціну і за однаковими умовами. Решта процес буде проходити автоматично і за попередньо визначеною «стандартної» процедурою.

Таким чином, за задумом творців закону стандартні процедури поставлять всі сторони правовідносин в однакові умови, і будуть запобігати появі підстав для особливих та корупційних відносин.

- Ще один вагомий момент - закон визнає необхідність створення агрострахового Пула. Чому на державному рівні йому надається таке велике значення, і наважаться чи, нарешті, страховики на таке об'єднання? Адже в попередні роки всі спроби згуртувати їх таким чином виявилися марними.

- Дійсно, в законі відведено важливе, я б сказав, ключове місце добровільному об'єднанню страховиків - агрострахового Пулу.

Як я вже зазначав, закон створює систему агрострахування. Для того, щоб така система узгоджено працювала, в ній має панувати порядок, висока відповідальність і керованість, повинна існувати система гарантій для аграріїв та держави. Саме ці функції і будуть передані Пулу як об'єднання відповідальних і досвідчених, фінансово заможних страхових компаній. В цей Пул нікого не будуть заганяти силоміць. Потрібно буде заслужити честь, щоб потрапити в нього, і планка відбору буде високою.

Як Голова комітету з агрострахування Ліги страхових організацій України я вже почав вивчати ситуацію на страховому ринку України. І мушу сказати, що бажаючих працювати в рамках агрострахового Пула в умовах відкритого партнерства і високо відповідального підходу до виконання своїх зобов'язань в Україну чимало.

- Опоненти дорікають розробників закону, що він зорієнтований на великі господарства і не помічає дрібних сільгоспвиробників, зокрема - фермерів. І в цьому, мовляв, полягає слабкість документа. Що ви думаєте з цього приводу?

- Під час розробки закону я десятки разів перечитував його текст, але не зустрів жодного обмеження для аграріїв. Навіть натяку на це. Участь в системі субсидованого страхування сільськогосподарської продукції зможе взяти кожен сільгоспвиробник, незалежно від його статусу - чи це великий агрохолдинг, або дрібний фермер. І прийняти зможе, врахуйте це, на рівних умовах. Більш того, ви, напевно, помітили, що закон вводить як обов'язкова умова - страхування сільськогосподарської продукції за будь-яких формах державної підтримки виробника. А, як відомо, саме дрібні фермери найчастіше отримують державну підтримку в різних формах.

- До сих пір агрострахування офіційно не визнається окремим видом діяльності, оскільки не ліцензується. В результаті, в Україні не вистачає фахівців, здатних надавати послуги з агрострахування на високому рівні, мало якісних страхових продуктів. Лише віднедавна почали говорити про посилення ролі аварійних комісарів, інших фахівців. А ваш закон уже передбачив норму про кваліфікацію страховика як юридичної особи, яка отримала відповідну ліцензію. Ви розумієте, що невідповідність між бажаним і дійсним може поставити під загрозу виконання закону?

- Визнання агрострахування окремим видом діяльності є досить важливим, адже сьогодні нам не вистачає не тільки фахівців. Ми навіть не володіємо достовірною статистикою, без якої в агрострахування всі рухаються наосліп.

В законі ми прописали норму про ліцензування страховиків за окремим видом - страхування сільськогосподарської продукції, хоча й розуміємо, що реорганізацією сфери управління ринком фінансових послуг в Україні ми можемо затримати реалізацію положень закону. Проте сподіваємося, що всі відомства зрозуміють важливість якнайшвидшого впровадження положень закону.

Коментар спеціаліста

Сергій Хоружий, консультант з макроекономічних питань Проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні»:

- Нарешті Верховна Рада з урахуванням зауважень Президента України ухвалила закон «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою». На мій погляд, цей закон є оптимальним компромісом різних поглядів на систему агрострахування, який впроваджує модель партнерства між двома секторами - приватним і державним. Розробникам закону вдалося раціонально адаптувати кращий світовий досвід до існуючих українських реалій. Норми закону грунтуються на використанні можливостей приватного сектора і сформованої страховиками інфраструктури при активному контролі державою та фінансової підтримки аграріїв. Запропонована законом система агрострахування спрямована на формування взаємної довіри між страховиками, виробниками сільськогосподарської продукції та державою в ім'я забезпечення оптимального вирішення державних завдань щодо підтримки виробника сільськогосподарської продукції в умовах обмеженості бюджетних коштів.

Цілком зрозуміло, що прийняття закону - це лише перший крок у формуванні системи агрострахування в Україні. Закон вимагає прийняття ряду регламентуючих документів. Ця робота передбачає впровадження Кабінетом Міністрів, Міністерством аграрної політики і продовольства, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та учасниками ринку агрострахування важливих нормативно-правових актів та відповідних страхових продуктів, які повинні враховувати найкращий досвід інших країн. Від ефективності взаємодії державних органів та учасників ринку буде залежати, наскільки швидко і раціонально будуть впроваджені норми, передбачені законом.

Сподіваюся, що досвід інших країн, який досліджується Проектом IFC «Розвиток агрострахування в Україні», допоможе в створенні стандартних страхових продуктів і в підготовці вітчизняних фахівців, покликаних запровадити законодавчі нововведення, а також допоможе Україні раціонально та ефективно використовувати існуючі ресурси для забезпечення продовольчої безпеки держави .


За матеріалами: Українська перспектива
←До списку новин


Новини

  • Страхування Авто за програмою КАСКО " Автопреміум "
    АСК ІНГО Україна створила інноваційний продукт автомобільного страхування КАСКО «АВТО Преміум», який надає повний захист Вашого автомобіля, ексклюзивний сервіс і швидке врегулювання страхових подій.
    16.02.2015
  • Медична страховка як соц пакет
    На сьогоднішній день медичне страхування персоналу стає все більш популярним, особливо серед роботодавців, які усвідомлюють важливість здоров'я співробітників для успішної роботи компанії. Купівля поліса Добровільного медичного страхування (ДМС) для спів
    13.05.2014
  • Страховка медична для дитини в киеві
    Ринок дитячого страхування в Україні поступово розвивається. Дитяча медицина є досить дорогою на сьогоднішній день, а витрат по догляду за малюками і без цього достатньо. Тому батьки, укладаючи договір медичного страхування дитини, не тільки заручаються я
    07.05.2014
Всі новини